Освідчення в коханні – завжди складна тема. Як знайти правильні слова, коли ноги підкошуються, рівень адреналіну зашкалює, а в голові плутаються думки? На щастя, вихід є! Стихи о любви допоможуть вам поділитися своїми почуттями з близькою людиною. У цій статті ми підготували для вас ТОП 30 віршів про кохання. Приємного прочитання.
Зміст статті:
Микола Заболоцький
Посередині панелі
Я помітив біля ніг
У пелюстках акварелі
Напівмертвий квітка.
Він лежав без поруху
У білому мороці дня,
Як твоє отраженье
На душі у мене.
Данило Хармс
Так я молив твоєї любові
Сміявся співав і плакав гірко,
Але ти за все мої благання
Мені обіцяла дружбу тільки.
Євген Баратинський
Цей поцілунок, дарований тобою,
Переслідує моє уява:
І в шумі дня і в тиші нічній
Я відчуваю його напечатленье!
Чи зійде сон і погляд зімкне мій –
Мені снишся ти, мені сниться насолоду!
Обман зник, немає щастя! і зі мною
Одна любов, одне изнеможенье.
Булат Окуджава
Ця жінка! Побачу і німію.
Тому-то, розумієш, що не дивлюся.
Ні зозуля, ні ромашок я не вірю
і до циганок, розумієш, не ходжу.
Напророчат: чи не люби її таку,
набормочут: до світанку заживе,
начаклують, нагадала, накує …
А вона на нашій вулиці живе!
Дмитро Мережковський
Ти пішла, але пізно:
Нам не розлюбити.
Будемо вічно розно,
Вічно разом жити.
Як же мені, і знаючи,
Що ні буду твій,
Зробити, щоб рідна
Чи не була рідною?
Андрій Білий
Крилата душа
Твоїх очей блакить
Мені в душу вітерцем війнуло:
Тобою душа осяяна …
Ось весняним щебетом вона
В блакить перепурхнув.
Михайло Лермонтов
Від чого
Мені сумно, тому що я тебе люблю,
І знаю: молодість квітучу твою
Чи не пощадить поголоски підступне гоненье.
За кожен світлий день чи солодке мить
Сльозами і тугою заплатиш ти долі.
Мені сумно … тому що весело тобі.
Едуард Асадов
Вітер розлуки – студений вітер,
Сама гірка річ на світі!
Невтомно кружляє в злобі своїй
Уздовж станційних колій.
Тільки даремно він так завиває,
Живе тепло женучи.
Гаснуть лише іскри. Багаття горить.
Вітер його лише сильніше роздмухує –
Вітер слабкіше вогню!
Олександр Пушкін
Бажання
Я сльози ллю; мені сльози розраду;
І я мовчу; не чутний гомін мій,
Моя душа, охоплена тугою,
У ній гірке знаходить насолоду.
Про життя сон! Лети, не жаль тебе,
Зникни в темряві, пусте привид;
Мені дорого любові моєї муки,
Нехай помру, але нехай помру любя!
Володимир Соловйов
Немає питань давно, і не потрібно промов,
Я прагну до тебе, немов до моря струмок,
Без сумнівів і дум милий образ ловлю,
Знаю тільки одне – що шалено люблю.
У червоному блиску зорі я тебе впізнаю,
Бачу в світлі небес я посмішку твою,
А коли без тебе судилося померти,
Буду яскравою зіркою над тобою горіти.
Костянтин Бальмонт
Ти – шелест ніжного листка,
Ти – вітер, шепоче нишком,
Ти – світло, що кидається лампадкою,
Де світиться солодка туга.
Мені здається, що я колись
Тебе бачив, з тобою був,
Коли я серцем любив,
До чого мені більше нема вороття.
Олексій Толстой
Чи не вітер, несучи з висоти,
Листів торкнувся вночі місячної;
Моїй душі торкнулася ти –
Вона тривожна, як листи,
Вона, мов би та арфа, багатострунний.
Життєвий вихор її мучив
І нищівним набігом,
Свистячи і виття, струни рвав
І заносив холодним снігом.
Твоя ж мова пестить слух,
Твоє легко дотик,
Як від кольорів летить пух,
Як травневої ночі вітровіння …
Федір Тютчев
Ще мучуся тугою бажань
Ще мучуся тугою бажань,
Ще прагну до тебе душею –
І в сутінках спогадів
Ще ловлю я образ твій …
Твій милий образ, незабутній,
Він переді мною скрізь, завжди,
Недосяжний, незмінний,
Як вночі на небі зірка …
Варлам Шаламов
Нехай присниться мені так, як раніше
Ти смілива снитися мені –
У своєму хустці помаранчевому,
У садової тиші.
Як гай золота,
Нехай присниться, любов моя,
Мрією Левітана,
Сумом буття …
Андрій Вознесенський
Романс
Запам’ятай цю мить. І молодий шипшина.
І на Твоєму плечі щеплення від нього.
Я – вічний Твій поет і вічний Твій коханець.
І більше нічого.
Запам’ятай цей світ, поки Ти можеш пам’ятати,
а через тисячу років і більше того,
Ти вскрікнешь, і в Тебе дряпне шипшина …
І більше нічого.
Давид Самойлов
Збреши, що любиш! якщо брехня
Добра, то будь благословенна!
Невже краще іржавий ніж
І перерізана вена?
Так! Прикинься! Мені правду знати
Нестерпно, неможливо.
Плекай неправди благодать,
Як в колисці, обережно.
Автор та редактор. Працюю зі спецпроектами та статтями. Люблю розумітися на нових темах, збирати історії, брати інтерв’ю. Пристрасть до досліджень колись навіть штовхнула мене до навчання в аспірантурі. Можу нескінченно говорити про журналістику, сімейні стосунки та відносини.